З історії будинку нашого музею. БУДИНОК ПОЖЕЖНИКІВ І ПОЛІЦІЯНТІВ У ПОЛТАВІ

Будинок за сучасною адресою: Першотравневий проспект, 16, справді мав безпосередній стосунок до поліціянтів і пожежників упродовж значного періоду історії нашого міста.

В окремих документах різних періодів наше приміщення пов’язують зі «з’їжджою першою поліційною частиною» та «приміщенням пожежної команди». Що ж було першим? Чи варто надавати комусь перевагу і шукати ці пріоритети? Які ж функції виконував будинок з’їжджої поліційної частини? Це – адміністративна споруда, де розміщувалися як поліційна, так і пожежна дільниці. Також він містив архів і канцелярію.

Розглянемо загальну структуру функціонування правоохоронних і протипожежних органів тогочасного губернського міста. Локальне питання було зумовлене більш глобальними трансформаціями загальнодержавного масштабу. Так, 8 вересня 1802 року Олександром І було оголошено Маніфест «Про заснування міністерств». Цим розпорядженням засновувалось Міністерство внутрішніх справ, основною функцією якого був захист правопорядку в масштабах імперії. До речі, першим міністром внутрішніх справ Російської імперії став відомий представник полтавської еліти Віктор Павлович Кочубей (1768 – 1834).

У 1802 році Полтаву було розподілено на три поліційні частини, але в 1804 році їх кількість скоротили до двох, у кожній з них створили пожежний обоз і ввели по одному «огнегасительному мастеру», тобто брандмейстеру. Упродовж усього періоду існування Російської імперії у Полтаві діяло від двох до чотирьох поліційних дільниць. Містяни були активно задіяні у підтримці належного порядку як у правоохоронній, так і в протипожежній сферах. У перші роки ХІХ століття на чолі міської поліції був городничий, а вже з 1804 року назву цієї посади було змінено на поліцмейстера. При кожній з двох на той час функціонуючих полтавських поліційних частин діяла пожежна команда (або пожежна частина). Тобто, й перша пожежна команда, і перша поліційна дільниця містилися у будівлі на розі Ново-Полтавської (сучасна вулиця Шевченка) та Велико-Петрівської (зараз – Першотравневий проспект) вулиць одночасно (разом із другою пожежною командою, які працювали у центрі міста, за сучасною адресою: вулиця Соборності, 33).

Упродовж першої третини ХІХ століття поліцію фінансували з міського бюджету. Розподіл фінансів здійснювався за штатним розписом, затвердженим ще губернатором О. Куракіним на початку ХІХ століття. Так, поліцмейстер до 1836 року отримував 50 рублів, але за найвищим наказом сума утримання зросла до 750 рублів. Також згадуються двоє приставів поліційних дільниць Полтави, котрі одержували платню у сумі 85 рублів 75 копійок. Згадано наявність 22 коней, які належали пожежникам. На 1830-і роки їх вартість становила по 100 рублів за кожного. У 1839 році в так званій німецькій колонії Полтави, у будинку Трепке, сталася масштабна пожежа, яка засвідчила непридатність пожежного реманенту і, реагуючи на таку позаштатну ситуацію, губернське правління виділило 1000 рублів на придбання у Московському пожежному депо сучасного на той час пожежного інвентаря.

До загального переліку вулиць, підзвітних першій міській поліційній частині упродовж першої половини ХІХ століття, були: Кобеляцька (сучасна вулиця Європейська), Всіхсвятська (вулиця Героїв-чорнобильців), Кузнецька (частина вулиці Пушкіна), Поштамтська (зараз – частина вулиці В’ячеслава Чорновола), Кладовищна / Цвинтарна або найбільш популярний російський варіант урбаноніму – «Кладбищенская» (вулиця Остапа Вишні), Кременчуцька (частина сучасної вулиці Соборності, від Корпусного парку до площі О. Зигіна), Велика Садова (вулиця Садова), Ново-Садова (вулиця Короленка), тобто загальна чисельність підзвітних домоволодінь – 935.

Прибуття делегацій на відкриття пам’ятника московитському полковникові О. С. Келіну. Учасники заходу – на тлі будівлі першої поліційної дільниці. Світлина М. Фріденталя. 1909 р.

Цікаво, що в описуваному домоволодінні окрім пожежної і поліційної дільниці, у підвальній частині будинку функціонувала й … трупарня – приміщення для зберігання тіл мерців, (вірогідно, кімнати у якому зараз розміщено фондосховище, архів та господарська частина музею). Ласкаво просимо, якщо Вас не охопив певний острах!

Після Березневої революції 1917 року та ліквідації монархії династії Романових було прийнято Постанову Тимчасового уряду «Об упразднении Департамента полиции и об учреждении Временного управления по делам общественной полиции» від 11 березня 1917 року. Потребувала змін й існуюча система правоохоронних органів. Так, у Полтаві поліцію було офіційно ліквідовано 18 березня 1917 року. Ось такий, формальний був фініш імперських правоохоронних органів у Полтаві, а далі розгорталась наступна Доба… але, як кажуть, це вже інша історія!

Орлов В. М.,

провідний науковий співробітник Полтавського музею авіації і космонавтики, кандидат історичних наук