Увіковічнення життя і творчого шляху Ю.В.Кондратюка в музейних експозиціях Полтави

Наукова стаття «Увіковічнення життя і творчого шляху Ю.В.Кондратюка в музейних експозиціях Полтави» була представлена на обласному конкурсі МАН «Ми діти твої, Полтавщино, вивчаємо віхи твої», що відбувся 28.11.2024 року.

Автор роботи – студентка 2 курсу Державного навчального закладу «Полтавський центр професійно-технічної освіти» Інна Зоря. Науковий керівник – завідувач військово-патріотичним відділом Полтавського обласного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Полтавської обласної ради, керівник гуртка музеєзнавства Лазарєв Володимир Іванович.

За словами Володимира Лазарєва, у виборі теми наукової статті та підготовки її до захисту велику методичну допомогу надало керівництво музею авіації і космонавтики, зокрема – доктор історичних наук, завідувач сектору Ірина Пістолєнко. У процесі підготовки роботи Інна Зоря опрацювала велику кількість архівних матеріалів, особисто ознайомилась з експозиціями музеїв Полтави, пов`язаних з цією темою.

Представлена стаття вперше акцентує увагу на популяризацію наукових досліджень життя і творчого шляху Ю.В. Кондратюка у площині створення музейних експозицій, присвячених великому вченому-винахіднику.

Новизна теми, її актуальність, та повнота викладеного матеріалу здобула гідну оцінку журі конкурсу – наукова стаття посіла третє місце серед близько 30 номінантів.

УВІКОВІЧНЕННЯ ЖИТТЯ І ТВОРЧОГО ШЛЯХУ Ю.В.КОНДРАТЮКА У МУЗЕЙНИХ ЕКСПОЗИЦІЯХ ПОЛТАВИ

Автор: Зоря І.В студентка групи 206 (Державний навчальний заклад Полтавський центр професійно-технічної освіти), електронна пошта zoryainna339@gmail.com

Керівник: керівник військово-історичного гуртка Лазарєв В.І.

ВСТУП Серед переліку імен світової історії космонавтики одним з найвизначніших є ім’я полтавця Юрія Васильовича Кондратюка (Шаргея Олександра Гнатовича). Його революційні ідеї космічних досліджень стали фундаментом для багатьох світових досягнень у освоєнні космосу. Завдяки його розрахункам американці вперше побували на місяці. Талановитий інженер-винахідник, він став автором інноваційних впроваджень у будівництво елеваторів, обладнання для гірничої промисловості, повітряних електростанцій. Але його талант і особистість довгі роки перебували під грифом невизначеності. За радянських часів саме США віддали належне генію Кондратюка, назвавши його ім’ям кратер на Місяці. Лише за часів Незалежності науковці-дослідники у повній мірі відкрили його ім’я суспільству і увіковічнили пам’ять про Юрія Васильовича Кондратюка у музейних експозиціях.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета даної роботи полягає у:

– популяризації наукової спадщини Юрія Кондратюка та його внеску у розвиток теоретичної космонавтики;

– розкритті унікальності та повноти пізнавального та виховного значення тематичних музейних експозицій, створених у Полтаві;

– мотивації керівників навчальних закладів Полтавщини в організації музейних кімнат та експозицій, присвячених Ю.В.Кондратюку.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Сьогодні основними джерелами зберігання історичної спадщини Юрія Васильовича Кондратюка є музеї та музейні кімнати Полтави, до переліку яких належать: Полтавський музей авіації і космонавтики, музейні кімнати Державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка та Національного політехнічного університету імені Ю.В.Кондратюка.

Полтавський музей авіації і космонавтики – є унікальним у своєму роді, зокрема завдяки експонатам, що розповідають про розвиток авіації та космонавтики. Музей є важливим центром для вивчення історії авіаційної та космічної техніки, а також для популяризації досягнень українських вчених.

Музейні кімнати Полтавського педагогічного університету – ці кімнати надають можливість ознайомитись з історією вищої освіти в Полтаві та розвитку педагогічної науки. Тут зберігаються матеріали, що стосуються видатних постатей а також їх внеску в освіту та науку.

Музейні кімнати Національного політехнічного університету– цей університет має багату експозицію, що висвітлює історію розвитку технічної освіти в Полтаві та роль університету у підготовці висококваліфікованих фахівців у галузі науки та техніки, серед яких і Юрій Васильович Кондратюк, ім’я якого носить навчальний заклад.

Беззаперечно, що найбільша кількість матеріалів про видатного вченого представлена у фондах та виставкових експозиціях саме музею авіації і космонавтики. В окремій виставковій залі можна ознайомитись з унікальними архівними документами, моделями техніки, особистими речами видатного вченого та його колег по праці.

Перша експозиція музейної зали має назву «Початок» Вона присвячена раннім рокам життя Юрія Васильовича. У ній зібрані документи і речі як меморіальні, оригінальні речі і предмети, архівні документи, які дають змогу зрозуміти ідентичність особи Юрія Кондратюка як Олександра Шаргея. Адже за зміною імені з Шаргея на Кондратюка пов’язана складна життєва колізія, що свого часу призвела до плутанини, яку наприкінці минулого сторіччя розв’язали полтавські історики-дослідники і довели, що Олександр Шаргей і Юрій Кондратюк це одна і та сама людина.

Наступний етап життя вченого представлений у експозиції під назвою «Шляхи-дороги». На географічні мапі позначені міста та населені пункти, де працював Юрій Васильович, адже його головне захоплення – розробка теорій космічних польотів на той час радянській владі була не потрібна, тому Кондратюк вдосконалював свої творчі здібності на будівництві цивільних об’єктів, розробляв різні технічні проекти.

Цьому періоду життя видатного вченого присвячена експозиція під назвою «Космос і хліб». Вона яскраво розкриває особистість Юрія Васильовича як талановитого механіка та конструктора.

Ці ж самі його якості висвітлює і експозиція «Вітер і Всесвіт». Адже у числі найталановитіших інженерів особа Ю.В.Кондратюка була затверджена тодішнім радянським керівництвом для побудови у Криму першої у світі вітроелектростанції на 12 тисяч кіловат. Але проект так і не був реалізований через смерть Серго Орджонікідзе, який ним опікувався, як і не був завершений і наступний проєкт Кондратюка через початок Другої світової війни – створення повітроеклектростанції на 250 кВт.

Друга світова війна стала останнім рубіжем життя великого вченого-винахідника. Вставши до складу підрозділів народного ополчення, Юрій Кондратюк віддав своє життя у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у 1942 році. Свої останні слова, враження та почуття Юрій Васильович висловлює у посланні до своєї близької людини Галини Павлівни Плетньової у лаконічних фронтових посланнях.

Окрасою та родзинкою музейної зали є експозиція під назвою «Життя ідей», яка яскраво розкриває унікальність наукового генію Кондратюка. Розпочавши свої перші розрахунки космічних польотів у підлітковому віці (1910-1916рр), вже у 1929 році Юрій Васильович завершив їх виданням фундаментальної праці « Підкорення міжпланетних просторів». І саме ця робота лягла в основу розрахунків американських інженерів при плануванні польоту і висадку на Місяць.

Траса польоту, розроблена Юрієм Васильовичем, була і залишається основою не тільки сучасної аерокосмічної науки, а й майбутніх досліджень НАСА. Що парадоксально, але радянська влада почала досліджувати можливість польоту і висадку на Місяць раніше сполучених Штатів Америки. Але регресивний розвиток економіки колишнього СРСР, коли акцент робився на мілітаризацію економіки і суспільства, важко було розраховувати на успіх. Тому і була закрита ця програма. Тому і невигідним для тодішньої влади було популяризація імені Юрія Кондратюка.

Повернення історичної пам’яті про видатного вченого відображено у завершальній експозиції музейної зали. Представлені тут фотодокументи, періодичні видання різних років відображають постійно зростаючий інтерес до постаті Юрія Кондратюка, його творчій праці. Експозиція своїм змістом дає відвідувачам розуміння того, що вона не є останньою у сучасних і майбутніх дослідженнях творчого потенціалу не тільки самородка з Полтавщини, а і усіх його послідовників.

ВИСНОВКИ

Увіковічнення пам’яті про видатного вченого Юрія Васильовича Кондратюка повинно стати не тільки збиранням музейних експонатів. Цей процес повинен дати ключ до розуміння унікальності його як особистості. Адже у складні часи Першої світової, громадянської воєн, визрівання та існування людожерського ленінсько-сталінського державоутворення, Юрій Васильович не полишав бути вірним своїй головній меті – творити і працювати на благо людей. Можна сміливо припустити, що він наче бачив майбутнє, коли його винаходи усе ж стануть корисними для прогресу людства. Особливо головна праця його життя – «Підкорення космічних просторів».

Присвячені Кондратюку наукові роботи, що вивчають його концепції, ідеї та теоретичні моделі, залишають важливий слід у розвитку сучасних космічних технологій.

А створення музейних кімнат та експозицій у навчальних закладах Полтавщини мають стати наочним прикладом для розвитку здібностей талановитої молоді, поштовх для подальшого розвитку національної науки.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Фонди Полтавського музею авіації і космонавтики
В. А. Шендеровський«Кондратюк Юрій Васильович»; Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : С. 20
Н. К. Кочерга «Кондратюк Юрій Васильович»; Енциклопедія сучасної України/ ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024.
Бурій В.Син Землі – син Космосу: Олександр Шаргей (Юрій Кондратюк) / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2002. — 12 лип. — С. 4. — (Постаті).
Бібліографічний покажчик «Земне тяжіння зоряних таємниць», укл .Н.П.Андрейченко, обласна уніваерсальна наукова бібліотека ім. Д.І..Чижевського, Кропивницький, 2022
А.В.Даценко, В.Й. Прищепа. «Юрій Васильович Кондратюк», Пол ТНУ, 2012
Кондратюк Ю.В «Про завоювання міжпланетних просторів», Київ, КМУЦА-1996, -118 с.
Космічні і земні орбіти Ю. В. Кондратюка (О. Г. Шаргея) / Нац. косм. агентство України, Вироб.-комерц. фірма “Колед” ; упоряд. Б. В. Журахович [та ін.]. – Д.: Січ, 1996. – 405 с. – Библиогр.: с. 400-402.
Игнатенко А. А. Украинский Циолковский (Ю. В. Кондратюк – А. И. Шаргей в ракурсе синергетики) / А. А. Игнатенко; Полтавский музей авиации и космонавтики. – 2-е изд. – Кременчуг, 1997. – 30 с.:
Творець місячної траси: до 100-річчя з дня народження укр. піонера космонавтики Ю. В. Кондратюка (О. Г. Шаргея) / авт.-упоряд. А. Г. Дормідонтов; Федерація космонавтики України. – К.: [б.в.], 1997. – 53 с.