12 квітня людська цивілізація зустрічає Міжнародний день польоту Людини в Космос. До цієї важливої дати ми пропонуємо декілька цікавих, непересічних фактів з історії астронавтики.
ТОП 1. Ми постійно використовуємо терміни «астронавтика, космонавтика». А звідки вони виникли? Хто перший використав ці назви у звичному для нас розумінні?
А ось хто! Надзвичайно популярний письменник-фантаст Жозеф Анрі Роні-старший (1856 – 1940). Саме наукова фантастика подарувала світовій науці цей термін. Так, у період інтербеллуму, в 1925 р., побачила світ праця «Зореплавці», у котрій описана історія згасання марсіанської цивілізації та посилення домінування зооморфів. У цьому фантастичному контексті з’являється ця дефініція, яка вірусно поширилася й на академічний вимір.
Термін «космонавтика» в науковий, академічний ужиток ввів Арі Штернфельд (1905 – 1980) – видатний учений, піонер у царині космічних досліджень, автор багатьох монографій та статей. Саме він у своїй монографії «Initiation à la Cosmonautique» («Вступ до космонавтики», 1937 р.), вперше використавши поняття «космонавтика», вважаючи, що воно є більш чітким, узагальнюючим, відображає увесь спектр космічних досліджень, на відміну від популярних на той час «зореплавства» або «астронавтики».
ТОП 2. Окрім астронавтів та космонавтів ми можемо згадати ще й тайконавтів – «мореплавців у всесвіті». Першим тайконавтом Китайської Народної Республіки є Ян Лівей. Ним було здійснено політ на космічному кораблі «Шеньчжоу-5» 15 жовтня 2003 р. Тайконавт узяв із собою прапори КНР та ООН. Після завершення своєї місії він отримав титул «Герой Космосу».
ТОП 3. Найбільш поважним (за віком) астронавтом був Джон ґленн (1921 – 2016) – особистість з непересічним життєписом. Астронавт, льотчик-випробувач, ветеран Другої світової та Корейської воєн, політик, сенатор від штату Огайо упродовж 1974 – 1999 рр., який представляв Демократичну партію, номінант на посаду президента США у 1984 р.
Вперше побував в умовах невагомості 20 лютого 1962 р., здійснивши орбітальний космічний політ, першим серед американських астронавтів. Вдруге «патріарх астронавтики» перебував у Космосі з 29 жовтня по 7 листопада 1998 р. на космічному кораблі «Діскавері» (STS-95). Йому на той час було лише… 77 років! Коли директора Національної асоціації астронавтики США Дана ґолдіна запитали журналісти: «Чому ви обрали саме Джона ґленна?», він ствердно відповів: «77-річний Джон ґленн полетів у Космос просто тому, що він Джон ґленн». Цим усе сказано!
ТОП 4. Найбільш юним в історії космонавтики вважається Герман Титов (1935 – 2000), – «той, що міг стати найпершим», як зауважували колеги. З 6 по 7 серпня 1961 р. він виконував космічний політ, здійснивши 17 обертів навколо Землі. Так, на момент польоту йому було 25 років і 330 днів.
ТОП 5. Ця номінація пов’язана із дилемою. Чи може представник королівської монаршої фамілії перебувати в неозорих просторах Всесвіту? Як перебування у Космосі корелюється із королівською честю? Чи це взагалі можливо? Відповідь однозначна. Так, можливо! Це – принц Султан ібн Салман ібн Абдель Азіз Аль Сауд. Син діючого короля Саудівської Аравії Салмана. Принц Султан був першим репрезентантом арабського світу, першим представником Саудівської Аравії, першою монаршою особою в Космосі. Ця подорож відбулася на борту шаттлу «Діскавері» STS-51G (17 – 24 червня 1985 р.).
ТОП 6. Ця позиція представляє одну особу одразу в трьох іпостасях. Перша жінка – космічна туристка, яка, до речі, особисто заплатила за свій зореплавний вояж. Перша жінка іранського походження. Перша блоґерка на орбіті. І це все – Ануше Ансарі, яка здійснила свою успішну подорож 18 вересня 2006 р.
ТОП 7. І на завершення нашого рейтингу. Представниця тієї професії, без якої ми не можемо існувати. Не даремно в багатьох мовах слово УЧИТЕЛЬ пишеться з великої літери. Отже, Барбара Реддінг Морган – учителька початкової школи. Викладала упродовж своєї педагогічної кар’єри читання, математику, природознавство для своїх улюблених маленьких учнів. Здійснила космічний політ на багаторазовому кораблі «Індевор» у 2007 р. і перебувала в умовах невагомості 12 діб 17 годин 55 хвилин та 34 секунди, зреалізувавши свою мрію та мрію іншої педагогині Шерон Крісти Маколіфф-Корріган (1948 – 1986), яка загинула під час старту шаттлу «Челленджер» 28 січня 1986 р. Барбара довела, що благородна Мета може подолати навіть смерть! Пам’ятаймо про це.
І звичайно, традиційне – ВСЕ БУДЕ КОСМОС!
Текст підготував:
Владлен Орлов – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Полтавського музею авіації і космонавтики, відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.