Сторітеллінг від імені експонатів. Картина А. Соколова «Експедиція відвідування»

В одній із зал Полтавського музею авіації і космонавтики відтворено фрагмент робочого кабінету Володимира Миколайовича Челомея (1914–1984), відомого у всьому світі своїми розробками у ракетно-космічній галузі. В експозиції – моделі, макети, технологічні фрагменти різноманітних апаратів та приладів, унікальні документи і світлини, особисті речі, рукописи, сімейні реліквії. А ще – картина над письмовим столом. Її подарував конструкторові художник Андрій Соколов. На полотні – космічна орбітальна станція «Салют», розроблена в челомєївському конструкторському бюро, та зістикований з нею корабель «Союз», що доставив із Землі на станцію екіпаж космонавтів і вантажі. Картина так і називається – «Експедиція відвідування».

«Експедиція відвідування». Худ. А. К. Соколов.
Фото автора. 2009 р.

Батько відомого художника-фантаста Андрія Соколова (1931–2007) Костянтин Михайлович Соколов був одним із керівників будівництва першого у світі космодрому – Байконур (на території Казахстану). Сам А. Соколов після закінчення архітектурного інституту працював за фахом, зокрема у складі архітектурних груп, які проектували «закриті» спецмістечка. З 1955 року він брав участь у художніх виставках. З дитинства захоплювався фантастикою і перші твори у жанрі науково-фантастичного живопису присвятив роману Р. Бредбері «451 градус за Фаренгейтом». Після запуску першого штучного супутника Землі у 1957 році зоряне небо «полонило» його – вся творчість А. Соколова пов’язана з темою освоєння космосу. Твори темперою на картоні та написані маслом на полотні відрізняє докладний пропис деталей космічних кораблів, пейзажів, космічних явищ. Деякі його полотна являють собою ніби серіали: етапи будівництва космічної станції, висадки на Місяць, Марс, Венеру, супутники планет. Починаючи з 1965 року співавтором А. Соколова став космонавт Олексій Леонов (нагадаємо, що Олексій Архипович Леонов, який 18 березня 1965 року першим у світі здійснив вихід у відкритий космічний простір із корабля «Восход-2», а також у липні 1975 року був учасником першого міжнародного експериментального космічного польоту за програмою «Союз» – «Apollo»,  свого часу закінчив військове авіаційне училище початкового навчання льотчиків у місті Кременчуці на Полтавщині, часто відвідував друзів і місто, яке «поставило його на крило»). . Соколов згадував, що вони з О. Леоновим вдало доповнювали один одного. Леонов дивився на космос очима фахівця й очевидця, Соколов – художника. Разом із тим космонавт умів помітити та пояснити важливі для творця картини деталі, нюанси. Спільні виставки А. Соколов організовував ще з одним художником-космонавтом – Володимиром Джанібековим. До речі, у фондах ПМАіК, зберігається двотомник, присвячений випускникам МВТУ ім. Баумана, з дарчим написом і малюнками, які В. Джанібеков власноруч виконав для полтавців під час «корольовських» читань, проведення котрих очолював.

А. Соколов
у майстерні (https://fantlab.ru/art2122)

У 1990-ті роки А. Соколов брав участь у спільній роботі з американським художником Р. Макколом. Творчість А. Соколова мала вплив на праці інших діячів науки і культури. Так, під враженням його картини «Ліфт у Космос» знаний фантаст Артур Кларк написав книгу «Фонтани раю». Оповідання «П’ять картин» Іван Єфремов присвятив Соколову. Астронавт Едвін Олдрін, котрий відвідав Місяць («Apollo–11»), мріяв побачити оригінальні праці митця.

Тому, закінчивши роботу над картиною, художник просив космонавтів узяти її у політ і, так би мовити, «звірити з оригіналом». Полотна Соколова виставлялися у Смітсонівському інституті (США),  у Дрезденській галереї, у музеях Берліна, Токіо, Мінська, багатьох інших міст.

За свою творчість у галузі космічного мистецтва А. Соколов був відзначений Золотими медалями імені С. Корольова й Ю. Гагаріна.

Коли у середині 1970-х років А. Соколов написав «Експедицію відвідування», він, як розповідала дружина В. М. Челомея Нінель Василівна, показав її космонавтам, котрі побували у космосі. Вони відзначили, що фарби на полотні на диво збігаються з тими, що вони побачили під час космічного польоту. Митець, натхненний такою оцінкою, подарував картину творцеві зображеної ним космічної техніки – Володимиру Челомею.

Картина прикрашала кабінет ученого впродовж багатьох років, поки не була наприкінці 1980-х подарована полтавцям його родиною.

Долучитися до космічних світів художника Ви можете на YouTube (https://www.youtube.com/watch?v=DkTa6EF3QJY), а побачити «наживо» одну з унікальних його картин – у Полтавському музеї авіації і космонавтики.

 

 

 

Пістоленко І.О.,

зав. науково-дослідного сектору

Полтавського музею авіації і космонавтики,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

 

17 травня 2020 р.