З історії будинку нашого музею. РОЛЬ ВСЕСВІТНЬОВІДОМОГО АМЕРИКАНСЬКОГО ГРАФІКА В ІСТОРІЇ ОДНОГО УНІКАЛЬНОГО БУДИНКУ ПОЛТАВИ

Найбільше багатство будь якої країни, будь якого міста – це Люди! Особливість та унікальність Полтави була, є і буде. Це віддзеркалюється у співіснуванні різних, яскравих особистостей, доля котрих інколи схожа на бестселер.

Одним із перших дослідників часів Української революції 1917 – початку 1920-х років, який закцентував увагу на історії та сьогоденні домоволодіння сучасного Полтавського музею авіації і космонавтики, був Михайло Якович Рудинський (1887 – 1958). Так, у своїй праці «Архітектурне обличчя Полтави», яка була опублікована у 1919 році, М. Рудинський згадує наступне: «… з ампірових будівель в першу чергу треба назвати … дім проти пам’ятника Келлену, де нині пожарна команда – чудесний взірець горожанської архитектури початку минулого віку (мається на увазі ХІХ століття – авт.)…». Разом із звичною характеристикою будівель «ампірної Полтави» у цьому джерелі будівля ототожнюється із пожежною частиною саме у період українських національно-визвольних змагань. Це є перша, особливо цінна для нас відомість у праці знаного археолога, музеолога та краєзнавця. Однак, особливо важлива інформація полягає в непримітній згадці про ілюстратора видання: «Рисунки Федора Рожанківського». Зокрема може зацікавити малюнок за номером 17 під назвою «Дім проти пам’ятника Келлену (Пожарна команда)» (мову оригіналу збережено – В.О.).

По-перше, досить чітко змальовано фасад будинку; по-друге, принадними є відомості, що стосуються постаті самого Федора Рожанківського (1891 – 1970), постаті вкрай оригінальної. Видатний художник, неперевершений ілюстратор, графік українського походження, народжений в Мітаві (зараз – Єлґава, Латвія) 12 (24) грудня 1891 року. Він провів дитинство в Ревелі (сучасний Таллінн, Естонія); навчався у Росії, його видатними вчителями були Костянтин Коровін (1861 – 1939) та Аполлінарій Васнецов (1856 – 1933). Працював у Польщі, пройшов період власного мистецького становлення у Франції, мешкаючи у Парижі, був більш знаний під псевдонімом Рожан. Однак став відомим у Сполучених Штатах Америки.

Федір Рожанківський (1891 – 1970). Світлина.

Федір Стефанович (або Степанович) був особистістю космополітичною, митцем дійсно світового масштабу. Однак відомий графік ХХ століття, автор 130 різнопланових книжкових ілюстрацій не забував власного коріння. До загального переліку видатних міст, пов’язаних із Рожанківським, варто віднести, окрім Таллінна, також Львів, Познань, Санкт-Петербург, Москву, Париж та місто карколомний Нью-Йорк.

Утім, автори його життєписів досі не звертали належної уваги на перебуванні Федора Стефановича в «перлині Лівобережної України» – в Полтаві. Як згадувала донька художника, Тетяна Федорівна Рожанківська-Колі, «… у жовтні 1917 року, у переддень революції, батько поїхав до Полтави, де в маєтку чоловіка мешкала його сестра Олександра. В цей період він, можливо, ілюстрував підручники, займався оформленням громадських місць, споруд». Елемент ймовірності щодо праці художника в Полтаві спростував М. Рудинський, оскільки ілюстратором його праці був саме Ф. Рожанківський, у котрій є малюнок споруди, про яку йде опис. Уже в 1919 році художник був мобілізований до формувань Білої армії, й шлях був один – на Захід, до долі емігранта. Внучатий племінник Рожанківського, Олександр Олександрович Папчинський, згадував про полтавський період родини Рожанківських у контексті діяльності брата Федора Стефановича – Павла Стефановича. Зокрема, П. С. Рожанківський активно співпрацював з відомими громадсько-політичними діячами: В. Г. Короленком, Г. І. Нарбутом; а також Павло Стефанович здійснював активну громадську і мистецьку роботу, очолюючи Полтавську профспілку художників в найбільш буремний і складний період вітчизняних державотворчого поступу.

«Дім проти пам’ятника Келлену (Пожарна команда)». Художник Ф. С. Рожанківський.

Саме «полтавську» сторінку життя визначного художника-ілюстратора, лауреата почесної медалі Рандольфа Калдекота 1956 року – престижної американської нагороди в галузі ілюстрування дитячої літератури – варто згадати. Тому що, ми заслуговуємо на пам’ять про знаних краян і містян, а полтавець – це звучить гідно!

 

 

 

 

 

Орлов В.М., 

провідний науковий співробітник науково-дослідного сектору

Полтавського  музею авіації і космонавтики, кандидат історичних наук