«Від секретних «Катюш» до крилатих ракет Челомея…»
Вересень 1941 року. Під Полтаву прибуває полк бойових машин реактивної артилерії, які в народі охрестили «Катюша». Яку ж надсекретну місію доручили мінометникам? Хто з наших земляків був серед розробників легендарної «зброї перемоги» «БМ-13»? Про це можна дізнатися, дивлячись на світлини наших земляків-полтавців – конструктора ракетної техніки Юрія Побєдоносцева та талановитого інженера Михайла Кісенка. Перше бойове застосування машин БМ-13 у складі дивізіону (повний дивізіонний залп) відбулося під Полтавою 25 вересня 1941 року. В експозиції представлена зменшена копія пам`ятного знаку гвардійцям 4 полку реактивних мінометів в урочищі Переруб Диканського району, одним із дивізіонів якого восени 1941 року командував капітан П.Худяк.
Окремий розділ експозиції присвячений дослідженням реактивного руху, який розпочався у тридцяті роки минулого століття. Відвідувачі ознайомляться з макетом першої експериментальної реактивної ракети «Гирд-09» та світлиною її першого запуску, на якій можна побачити ії розробників – Сергія Корольова та Юрія Побєдоносцева.
В експозиції також можна ознайомитись з життям та діяльністю ракетного генія СРСР Володимира Челомея. З його ім’ям пов’язана ціла епоха в ракетній техніці та в освоєнні космосу. Перші маневруючі супутники, ракети-носії та найпотужніше ракетне озброєння народжені саме в його конструкторському бюро – ОКБ-51, пізніше відомому як науково-виробниче об’єднання «Машинобудування».
Володимиру Челомею було декілька місяців, коли з мамою вони приїхали у Полтаву з Польщі. Відтоді вважав місто рідним. Тут ріс, грав у шахи, на фортепіано, ловив метеликів, товаришував із нащадками Гоголя і Пушкіна, старанно навчався. Атестат, Київський політехнічний інститут, інститут математики АН Академія наук. З 1959 року він Генеральний конструктор ОКБ-51. Це його команда озброїла Військово-Морський Флот СРСР унікальними крилатими ракетами, створила найпотужнішу у світі ракету-носій «Протон». Двічі Герой Соціалістичної Праці, він – «батько» легендарної міжконтинентальної ракети УР-500, орбітального бойового комплексу «Алмаз». Його ідеї – багаторазова транспортна космічна система, місячна та марсіанська програми.
У вітринах зали експонується колекція макетів деяких розробок НВО «Машинобудування». В експозиції представлені світлини, подарунки, фрагмент інтер`єру робочого кабінету академіка В.Челомея та ракетний двигун Р-201-300 з авіаційної ракети Х-22 «Буря», якими були озброєні бомбардувальники Ту-16 та Ту-22.
Завершать знайомство з залом макети та світлини, що ілюструють еволюцію розвитку зенітно-ракетних комплексів протиповітряної оборони СРСР.
