Заводи Анатра в Одесі й Симферополі
Історія авіаційного будівництва на початок 21 століття тісно пов’язана з найбільш значущими підприємствами цієї галузі.
Найбільшу кількість літаків на території України у той період будував саме завод в Одесі, який був створений у 1913 році на базі майстерень аероклубу коштом відомого італійського банкіра Артура Анатра.

Виробнича діяльність цього заводу розпочалась зі складання французьких літаків типу „Фарман-7“, „Фарман-16“ , „Ньюпор-4“ до п’яти одиниць за місяць.
Більшість воюючих країн-учасниць Першої світової війни забезпечувала потреби своїх повітряних флотів за рахунок продукції національної промисловості. Росія в цьому плані значною мірою залежала від союзників, адже основна частина її літаків була сконструйована у Франції або Англії.
На озброєнні знаходилось лише декілька типів аеропланів українського походження, які випускали і серед них були розвідники «Анаде» та «Анасаль», які випускали в Одесі.
З початком Першої Світової війни заводі Анатра серед інших підприємств отримав значне військове замовлення пожвавлення у виготовленні літаків. Підприємство дуже швидко розширили й переобладнали.

За обсягом виробництва підприємство Анатра посідало третє місце в імперії. Потрібно згадати, що надзвичайно важливе значення ще мав завод з виробництва двигунів «Дека» в Олександрівську (нині Запоріжжя), на якому випускалися мотори саме для літаків.
На початок 1916 року на заводі виготовлялося спочатку 50, а у подальшому і 100 літаків щомісяця. Це вже не мало характеру напівкустарного виробництва. Завод став постачальником значної кількості літаків для фронту. У той же час на заводі розпочали освоювати виробництво літаків-розвідників, а з годом до заводу надійшло замовлення на виробництво невеликої партії навчальних літаків „Моран-Ж“.
Одночасно у конструкторському бюро під керівництвом Г.Макєєва на заводі створюють власні машини корпусного призначення. Невдовзі розпочався випуск літака типу „ВІ“ („Вуазен“). Його сконструював підпоручик В.Іванов. Загалом виготовили 275 таких машин, але літак вийшов не дуже вдалим.

Серьйозні конструкторськи помилики призводили до частих аварій та втрати досвідчених пілотів. Льотчики не любили цього літака і прозвали його „вдова виробника“. Пізніше його виробництво було припинено.
У 1915 році головним конструктором заводу став французький інженер Декан. Йому належало кілька дуже вдалих проектів аеропланів, зокрема „Анатра-Д“ („Анаде“), „Анатра-Декан“, „Анаклер“ і „Анатра-ДС“ („Анасаль“).
Проект літака „Анаде“ розробили інженери Декан та Хіоні. Перший політ прототипу цього літака відбувся 19 грудня 1915 року. Після численних доробок був затверджений еталонний зразок літака, а з січня 1916 року Управління Повітряної фльоти уклало замовлення на виготовлення 80 машин.
16 травня 1915 року завод виготовив перший серійний літак. Усього за роки війни заводу було замовлено 400 машин, однак до листопада 1917 року їх встигли випустити лише 170 одиниць.
У 1916 року літаки „Анаде“ надійшли на фронт. Вади конструкції, на які звертали увагу пілоти у серійних машинах, поступово були усунуті. Одночасно почалося серійне виробництво літаків з потужнішим двигуном „Клерже“. Літаки з таким двигуном назвали „Анакле“ або „Анаклер“.
Літаки „Анаде“ і „Анаклери“ широко використовували в якості розвідників, коригувальників артилерійського вогню та як літаки зв’язку. Відомо, що командири визнавали застосування літаків цих типів як успішне та оцінювали їх як „літак з довірою“.

Наступною модифікацією „Анаде“ і „Анаклера“ із застосуванням значно потужнішого двигуна водяного охолодження „Сальмсон“ став розроблений на початку 1916 року літак „Анасаль“.
Окрім нового двигуна, цей літак відрізнявся трохи збільшеними розмірами, масою та фанерною обшивкою фюзеляжу.
Уперше „Анасаль“ піднявся в повітря 25 липня 1916 року. Над ним ще довго працювали і в серійне виробництво він надійшов тільки на початку 2017 року. Всього на заводі Анатра було збудовано 60–70 машин такого типу, що різнилися між собою оформленням розміщення радіаторів (по бортах, під нижнім або над верхнім крилом).
У лютому 1917-го було випущено кілька машин з двигуном на 160 к.с., званих «Анатра-ДСС», або «Анасаль-СС». Кілька десятків екземплярів літаків «Анасаль» брали участь у боях на російсько-німецькому й російсько-австрійському фронтах.
Певну кількість літаків типу «Анде», «Анаклер» та «Анасаль» мало українське літунство у 1918–1919 роках, але вони у бойових діях не використовувались.
Поряд із виробництвом серійних машин на Одеському заводі Анатра велись дослідні роботи. Саме на цьому заводі уперше в світовій практиці будувалися великі двофюзеляжні й тримоторні літаки. Але у ті часи військове відомство не підтримало цікаві розробки.
Крім зазначених типів літаків завод Анатра в Одесі також засвоїв дослідний зразок навчального літака «Кодрон» та підготувався до його виробництва. У жовтні 1917 року заводу було замовлено 40 машин цього типу з подвійним керуванням. Підприємство розраховувало виготовити та поставити замовнику аероплан за два місяці партіями по 20 одиниць, але замовлення з оформленням дуже затягнулося і літаки не були збудовані.
Матеріал до видання підготував провідний науковий співробітник музею, к.військ.н, доцент С. Дружинін