19 листопада 2024 року в приміщенні Полтавського музею авіації і космонавтики відбувся комеморативний захід «ЛЕМКИ: діти Закерзоння. Депортовані назавжди» з виставкою – презентацією унікальних речей – предметів побуту ХІХ – першої третини ХХ століття, документів, світлин родин лемків, які стали жертвами депортаційних практик комуністичного тоталітаризму упродовж 1944 – 1951 років. Захід, присвячений і проведений у 1000-й день з початку повномасштабного вторгнення в Україну, втілився під «прапором Пам’яті».
Магістральними смисловими лініями проєкту були: демонстрація стійкості та незламності українського народу, незалежно від політико-ідеологічних «вітрів» та історії лихоліття, а також маніфестація повсякденних практик й активної спрямованості лемків до збереження власної ідентичності, самобутності, побуту і традицій на теренах Полтавщини. Автором – натхненником заходу був етнічний лемко – співробітник Полтавського музею авіації і космонавтики Анатолій Васильєв. Книжкова виставка, етнографічна та фотодокументальна складові дизайну виставки – заходу були оформлені співробітниками музею. Захід відкрив завідувач закладу Андрій Пушкарєв. Обов’язки модератора виконав провідний науковий співробітник Владлен Орлов.
Проєкт був реалізований за участі лемківських громад, родин депортованих, представництва громадських організацій лемків України та Полтавщини, духовенства Полтави. Аудіальними лейтмотивами Пам’яті стали лемківські пісні: «Пливе кача», «Гамерицький край», «Анничка» та нашої Єдності – «Україна – це Ми!». Захід вкотре продемонстрував прагнення до єднання та життєствердний характер українства.
Проєкт здійснений за міжнародної участі. В онлайн – режимі з лемківського краю – м. Горлиця (Польща) до зустрічі і бесіди з учасниками заходу в Полтаві доєднався етнічний лемко протоієрей Роман.
Фото С.Олейніченко