«Піонери вітчизняного ракетобудування, повітроплавання та авіації»
Частина експозиції цієї зали присвячена постаті нашого земляка, уродженця села Лютенька Гадяцького повіту Полтавщини, нащадка головного гармаша війська Запорозького, першого ракетного генерала – Олександра Дмитровича Засядька. Він – видатний військовий науковець та військовий освітянин того часу. Володар золотої шпаги «За хоробрість». За власні кошти провів величезну дослідно-конструкторську та експериментальну роботу у ракетній справі. І як результат – на озброєнні армії з’являються перші вітчизняні ракет трьох калібрів, запалювальні та фугасні. Він першим запропонував та сконструював прилад для одночасного запуску до шістьох ракет, за що сьогодні його по праву вважають родоначальником вітчизняної реактивної артилерії.
Частина експозиції другої зали присвячена розробнику одного з перших у світі літаків Олександру Федоровичу Можайському (1883р.). Нажаль, підйом на його літаку у повітря не відбувся, і перший пілотований політ здійснили у США на літаку «Флаєр-1» брати Вілбур та Орвіл Райт.
Сьогодні по праву вважають основоположниками української авіації уродженців Полтавської губернії (на той час), братів з Черкащини Касьяненків – Андрія, Івана та Євгена. Нажаль, їх перший літак – аероплан «Касьяненко-1» піднявся у повітря лише у серпні 1910 року, але у дослідників дуже багато запитань – хто мав би покорити повітря першим, як би брати знайшли кошти на реалізацію свого проекту у 1900 році.
Наступна частина експозиції присвячена одному з фундаторів військового повітроплавання, ініціатору будівництва повітряних апаратів і дирижаблів – Олександру Кованьку. Родовід цієї людини тісно пов’язаний із Полтавщиною. Його предки були козаками та обіймали високі посади у Полтаві, Нових Санжарах та Великих Будищах. Олександр Кованько займався винахідницькою та конструкторською діяльністю, проводив дослідження та заклав основи сучасної авіаційної медицини. Саме за його ініціативою у 1887 році підготували політ повітряної кулі для наукових спостережень (сонячного затемнення). Й найголовніше – Олександр Кованько став родоначальником цілої плеяди повітроплавців та авіаторів.
Частина експозиції присвячена людині, яка у 1899-1900 роках мешкала і працювала у Полтаві, акцизному чиновнику, драматичному акторові та творцеві першого у світі авіаційного ранцевого парашута – Глібу Євгеновичу Котельникову. Цій людині належить ідея гнучкої конструкції парашута. Геніальне технічне рішення, на жаль, відразу не було прийняте на озброєння. Але з початком Першої світової війни, коли втрати авіаторів у небі були дуже великими, стало очевидним – пілотів у повітрі треба рятувати… і парашут Гліба Котельникова РК-1 був узятий на озброєння. Ця талановита людина запропонувала ще дуже багато оригінальних ідей: конструкцію автомобільної свічки, пристрій для запуску автомобільних двигунів, низку пристроїв для трамваїв, кілька поштових машин-напівавтоматів тощо.
